Форум МГ "Кухня"

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум МГ "Кухня" » "Ведьмины сплетни" » Сиграемся заранее!


Сиграемся заранее!

Сообщений 1 страница 23 из 23

1

Особнеео актуально дляжителей села.
Так-как мы там живем уже долго (большинство всю персонажю жизнь),- слкдует уяснить взаимоотношения персонажей, привести воспоминания к общему знаменателю..
Сговориться, наконец, о домашних заготовках.(У меня есть несколько, требующих участия н только меня.) Да и просто вырабоать концепцию общения на игре.
Пишите о своих идеях, назначайте время и места встречь.
Буду рад пообщатЬся.

2

Разумное предложение.
Итак, разрешите представиться - сестры-двойнята Власта и Веста Еликие. Живут в Белорской части села. Давно. Еще их папенька тут жил. И де.Девушки - ювелирши. Дело досталось им в наследство от папеньки, который был знатным ювелиром, да  рано помер, как и мать. И вот девушки продолжили дело отца. Состоятельные. Есть такая особенность - жители села о ней знают. Утром, когда с девушками здороваешься, сложно сказать, кто изи них сегодня Власта, а кто Веста... С маленьких так повелось, что они никогда не назывались каждая своим именем. Так что кто из них изначально был Властой, а кто Вестой - то известно наверное только богам:-))) Если нужно более подробно - спрашивайте, ответим :-)

Что касается места и времени встречи - тут надо думать. Может получится на неделе или мне или сестре приехать куда нить :-). Так что вы назначайте, а либо мы обе, либо кто-то одна постараемся приехать :-)

3

Звуть Гелена Будьласка. Живу в Опадищах на вінесській частині. Досить добре шию-вишиваю, іноді роблю речі на замовлення або на продаж, але це більше для власного задоволення, оскільки спадок досить значний, щоб вести безбідне життя. На ярмарок зазвичай виношу невеличкий товар – кошелі, пояси, ляльок. Зиск невеликий, але то більше ж для душі. Та щоб показати свою майстерність.

Якщо виникне бажання чи потреба про щось домовитись - пишіть повідомлення, а там якось вже вирішимо що й до чого.

4

Йозеф Йорш - Маг, Слепой, глуховатый, старый маг любящий травить байки о былой славе, наставлять молодых и не опытных, и причитать о том что в его время... проживает в большом доме вместе со своим сыном Джеком (дом который построил Джек) и имеет офицальное назначение из Стармина на Маг-практику в Опадыщах. В селе давно так как место денюжное а работа не пыльная

Если кто то хочет заколдовать свой товар что б не крали или что бы имел желаный игровой эфект обращатся сейчас оформим всё вчерашним днём, а вы за это будите меня водить (я же слепой) уважать терпеть бесконечные причетания на погоду на дураков на Стармин на утро и на вечер.

Ну а вообще персонаж будет "Кавайный" прототип линии поведения "Дядечко" из мультика "Джеки чан и волшебные талисманы"

5

PhoeniX

Ах, дядюшка Йозеф!!! Всегда рады Вам в нашем маленьком доме :-)

6

Власта/Веста Еликая

Но учтите девочки я танцую либо по большой любви либо за большие деньги)))

7

PhoeniXШановний пане маг, от до вас, в мене і буде вельме конфіденційне питаннячко... ;)

8

PhoeniX

Дядюшка Йозеф, мы ж Вас на чай, а не на танцы :-)))))))))) Бо мы девушки зажигательные, можем так станцевать - что Вы и на ногах не устоите :-)

9

Власта/Веста Еликая
Доченька я и так на ногах уже почти не стою зато по прозьбе слепого сказочника я уже не слеп мол слишком концентрация велика...  Ну плачте мапера я вас вижу)) (Хищная улыбка в три ряда)

10

@'Pach
С права от кнопочки профиль, с лева от кнопочки "мыло" есть такая кнопочка для "конфідецийних питань" или на мыло.

11

PhoeniX

ВАУ! С излечением Вас, дядюшка Йозеф!!!!

12

Та да 70 лет лечил лчил и вот стоило концентрации слепых на квадратный метр вырости и "ОП"... очень надеюсь что меня об этом просил не тот же слепой сказочник который был на "Фарпосте"...

А я хотел на БШ сыграть слепого фанатика (я давно хочю что то  такое сыграть) и то ангела не нахожу то сказочники какието... вообщем прозрел - да но ворчать меньше не стану...

13

Дык шоб необидно было я сказку тагда расскажу... =) Мож и ворчание не буде таким сердитым.

Кста... мини опросег, кто какие сказки любит? Есть добрые, есть мрачные, есть про любов, есть про удачу, есть про героев а есть и про злодеев. Кому какие больше по душе?

14

Занимательные

15

Прошу меня простить за то что ввёл в заблуждение так как плотность калек слепых бездомных и соболезнующих достигла критических показателей мой персонаж физически не ущербен, только лиш горбат (а в поведаных реалиях ребята я конечно буду старатся, но кто был на Китеже тот знает чего стоет ожидать от ЛЮБЫХ выходов за город я распалагаю такой проверенной информацией.)

16

Привет всем, земляки-односельчане!
Это мы, сестры Кветославские - Родника и Славяна, периодически разыскиваемые старминской стражей за мелкие хулиганства. На лето сбагрены к бабке в белорскую половину села во избежание окончательного разрушения столицы ,так что внимательно проверяйте стул, перед тем, как на него сесть, блюдо перед тем, как его сьесть, подозрительный участок дороги перед тем, как по нему пройти и т.д., потому что "если вы еще не в белом, то мы идем  к вам (с)"! :)

17

SaD про фронтир ;)

18

sovka написал(а):

про фронтир

Оу... можна и про фронтир... есть и про это пару сказок...

19

*Впирає руки в боки*
- Кличуть мене Солоха, чи то просто - Сила. Тричі удова, вже й не знаю, чиє прізвище носити - то нічиє й не ношу. Хазяйка я "Золотої Середини", шинкарка чи то "кабатчица" по-бєлорськи, та ще й до купи постоялий двір свій маю - "Північна Лисиця" зветься. Дочки у мене три - Сташка, Солошина дочка, Оленка Солошина та Роксоланка Солошина - старша та середня  на видання. А взагалі - жінка гостинна, але заклопотана - роботи багато, а бажаючих працювати днем з вогнем не знайдеш. Тож якщо буде бажання побачити чи поспілкуватись - заходьте до кухні у шинок, я майже завжди там

20

*Родника шуршит кнопками в кармане, Славяна подсчитывает запасы сушеных тараканов. Скоро, скоро оные боеприпасы будут задействованы в бою*)))

21

Гоц-ца...
Дивацько-дивацько.
А між іншим, жінка має сидіти вдома, готувати чоловікові вечерю, раздавати підшльопки вжє знову замурзявілим діточкам, знову мити їх, годувати, вишивати косоворотки і ні на шо не нарікати. І не дай-бозя їй якимось чином забажати тихесенько-собі податись на пригоди. Між іншим, чоловіки того не люблять - ага, це-жь бо вони найсильніші і таке інше. (Вірю, серце моє, дай розважитись. Гуляй собі лісом, вичесуй бліх).
А, між іншим, єдиний ніж, яким має володіти жінка - кухонний. І кидати (зубрилом вперед) його вона має відмінно лише в гусаків-перебіжчиків (особливо сусідських. щоб не встиг додому втекти).
Я - хороша дружина. Чоловік додому пьяний - я йому - сковорідку (з вечерею, ага). Чоловік додому з грошима - я йому радію (всю ніч. ага-ага).
І ще я нєжить не люблю. Стовідсотково. Ловлю і не люблю. Ага.

22

А хто в Опадіщах з вінесців...ось трохи доповнена версія...

Розповідає Богдана Думчиха:

Еней "Авжбан" Думка – староста вінеської половини села. Молодий, завзятий чоловік 40-ка років від народження. Справжній козак і може постояти як за себе, так і за свою частину села перед будь-яким лютим ворогом (принаймні сам цілковито в цьому переконаний, але нагоди перевірити ще якось не було...) А от те, що він горілку як справжній козак п'є, то сумніву не підлягає. А що гірше, після горілочки на баяні грати починає... і так дужо він любить грати!.. шкода не вміє... От Вам хрест, за нього й заміж пішла бо на бандурі ладно грав, співав як соловейко (очі сірі, темні кучері і пісні під віконцем виводить...ох...), але ж як життя склалося - чи пропив він ту бандуру, чи загубив де з п'яну, але пішов ввечорі з бандурою, а повернувсь на ранок з баяном...( Доречи! Старості нашому, як раз, на другий день ярмарку народження справляти будемо, може йому бандуру подарувати?.. )
До мене, до дружини своєї відноситься з повагою, любить, подарунки купує...інколи. а вже на синочка нашого натішитися не може! Жеж весь в нього вдався!

Богдана Думчиха – А що про мене розповідати? Я старости дружина. Рочків мені 35. Заміж вийшла рано, але Боги тілько одного синочка дали. Це моя зірочка, зара будемо йому весіллячко справляти і наречену знайшли з найбільшим приданим, і личком мила. Чоловіка свого кохаю (Навіть коли доводиться з шинка скалкою гнати). І зовсім я не пхаю носа в його справи, просто пересвідчуюсь, що в нього все добре. І на танці-вечорниці заходжу тільки щоб знати як там син час проводить... А плітки мене геть не цікавлять і сусідок я слухаю тільки з ввічливості...

Рогнеда Думка – Свекруха моя, мати мого любого чоловіка. Старенька знається на травах, але відьмою її навіть за норов ніхто назвати не сміє, бо ж мати старости. (якби справжньою відьмою була – давно б мене в мишу обернула й кота науськала) Котрийсь із заїжджих чарувальників назвав її "шарлатанкою" так пів села обурилося, мовляв ти нам ніхто і на дипломи твої столичні нам начхати, а бабуся з нами вже 60 років, і може після її лікування хто й помирав, але точно не мучився! (Але "весільного колдуна" мабуть, все ж, запросимо з освітою, про всяк випадок...) Синів й онука любить понад усе.

Вадимко Думка – брат старости. Хай Вас боги милують зав'язати з ним розмову коли сидячи під тином дістає він свою файку. Бо такий в нього тоді настрій, що обов'язково почне життю вчити і вже від нього тоді спасу ніякого! (ей-бо, краще б в дайни пішов, ніж за просто-так дірки в голові односельцям проїдати). Хоча, якщо встигнеш кудись чкурнути, коли він під час розмови на дівчат, що по воду до криниці йдуть задивляється, то може це врятує кілька годин твого часу.

Котигорошко Думка – Синочок мій, козачок, рочків 18 має. Завзятий такий, жодної халепи не пропустить (а все через поганий вплив цього бузька Клюкаса!). Оженитися хоче й весілля гучне справити. До дівчат дуже охочий, але жінку можна лишень єдину взяти, тож ми обрали ладненьку доню купця нашого, бо ж і личко є і посаг. А що норовлива троха, то в нашому селі млявих дівчат й нема зовсім.

Катерина Коваль – друга моя племінниця, хороша відповідальна дівчинка. Все допоможе, як попросити, і наїдків на вечерю зробити, і води з криниці наносити, навіть інколи з лотка солодощі на ярмарку продає. І дуже товаришує з купцовою донькою.

Митрик Коваль – Молодий хлопчисько, дуже любить свою старшу сестру  і захищає її від усіх (від кого треба й не треба).

Андруш "Цвяховзад" Златко – купець, досить заможний, але роботу свою любить, тому часто-густо сам в крамничці сиджує. Талановитий на продаж-купівлю. Каже радо нам віддасть свою доню в невістки. Життя покаже. 45 років. Народився і виріс в Опадищах, вважає їх центром всесвіту. Закінчив місцеву приходську школу. З 9 років почав підносити хлопцям кийки на бійках за лужок, в 11 цим кийком одгріб. Змалку допомагав у крамниці. Майстерність у ювелірній справі перейняв у біглого каторжника-гнома. З 25 років одружений на Мотрі Набруньках. Овдовів у 35 років. В цей же час батько пішов подивитися на слона і не повернувся, то ж з цього віку Андруш є повноцінним заможнім господарем. Має помічницю, яка за віком як донька. Має ексклюзивне право на утримання єдиної крамниці у селі, яке буквально завоювали його бойові предки Бовда'рю.

Власка "Веснянка" Златчина – доня-єдина-улюблена купця. 18 років. Охоча до танців й веселощів, повсякчас підбурює подруг на якісь капості. (звісно дістається потім подружкам). Опанувала від бабці вміння користуватися макогоном і рогачом.

Злата Вловикуш – двоюрідна сестра купця. Народилася і жила у місті, приїхала нещодавно і живе у домі Цвяховзада, чим викликає страшенне невдоволення своєї тітки, яка вважає її зайвим тягарем для свого синочка і мріє щоб її вже скорше посватали.  норов має і, скажу Вам, енергійне дівча – то надумала краєзнавчий музей влаштувати, то школу танцю...Любить повчати інших: "а у нас, у місті...".

Зоряна Дупняк-Набруньках – молода, файна, дівчина 18 років. Батьків втратила дуже рано і виховували її троє старших братів, тобто спочатку вони її виховували (дуже не довго), а потім вона почала їх виховувати. Так вправно порається рогачем, як не кожен її брат-дружинник зі списом. Норов має веселий, але перечити їй брати не наважуються, бо не тільки співати й танцювати навчена. Любить тварин і подекуди навіть стверджує, що може їх розуміти. Потайки мріє про багатого і гарного нареченого, але хвилюється за старших братів ("пропадуть же ж без мене!").

Анджей Дупняк-Набруньках – Найстарший брат, 27 років, затятий козак, образу вінеської половини села сприймає як власну. Служив у війську, то ж бойову справу знає (дослужився був до хорунжого). У мирний час нудьгує, відповідальність за молодших братів та сестру для нього тягар.

Клюкас "Паруччік" Дупняк-Набруньках – брат.  Час од часу, з найкращих намірів підуськує старостиного синочка скочити в якусь халепу. Теж відслужив, але у війську белорському, і навіть отримав вище звання за Анджея, з чого виникають подекуди сімейні конфлікти. На "цивільному" житті почав витрачати надмірну енергію для ударяння за сусідськими дівчатами, за що неодноразово отримував на горіхи не тільки сам Клюкас, а й його старший брат як голова родини. Після чергового сімейного конфлікту трохи заспокоївся, але досі залишається "своїм" у кожній сім'ї. Улюблена гра – "бійка за лужок". При цьому в глибині душі дуже сором'язливий і вихований ("плюне і розітре").

Грицько Дупняк-Набруньках – козак, ласий до дівчат і горілочки.

Галка Рушигориха – молоденька дівчатко, яку минулого року віддали заміж. Щасливішою виглядати вона не стала, а ось задивляється на відьмарок, що на ярмарку поприїжджали стала частіше. Заздрить їм, чи шо?

Килина Нагодуйко – Її мати, двоюрідна тітка Зоряни Дупняк-Набруньках

Будилко - домовий обійстя сім'ї Нагодуйко. Килина віддала його до етнографічного музею, що його була заснувала гіперактивна Злата Вловикуш, де він працює наглядачем, екскурсоводом та чи не єдиним експонатом. Має хист весь час щось ламати та майструвати. Добре відчуває присутність ворожої нечистої сили, про що повідомляє господарів. Хоче бабу-домовиху.
_________________
Боротися, шукати, знайти й переховати!

Отредактировано Шаман (2008-06-11 12:54:41)

23

И-к. Ага. Тут мне ещё не наливали. И-к. Как там еготь... Ага!! Во имя и славу Четверых, защищающих всех веруючих от козней бесовских, да тварей лихих кому чего посоветовать или можеть, того, освятить - наливайте (в смысле, это -  подходите).

/ Мифодий был хорошим дайном. Конечно, сложно судить, не имея особых
образцов для сравнения – один дайн на три села окрест, но именно так считали жители
окрестных деревень, где Мифодий исполнял свои непосредственные обязанности –
крестил, святил, отпевал, и, конечно же, пропускал чарочку – за упокой, во здравие, и к
вящей славе Четверых... /


Вы здесь » Форум МГ "Кухня" » "Ведьмины сплетни" » Сиграемся заранее!